20 жовтня 2021 року
20 жовтня 2021 року

Поділитися новиною:

20 жовтня 2021 року

Всесвітній і Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

 

20 жовтня  2020 року –  Всесвітній  та  Всеукраїнський день  боротьби  з  раком  молочної  залози (РМЗ). І тому весь жовтень присвячено висвітленню проблем цього загрозливого захворювання. У багатьох країнах з жінками проводиться активна просвітницька робота: лікарі-онкологи, громадські організації та органи влади акцентують особливу увагу на профілактиці та боротьбі з РМЗ.

Рожева стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози. Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:  зменшення ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;  інформування про різноманітні методи лікування; надання підтримки і допомоги під час реабілітації.

Статистика ВООЗ свідчить, що рак грудей є найбільш розповсюдженим видом раку у всьому світі. В Україні рак грудної залози теж лідирує серед жіночих онкологічних хвороб. За даними Інституту раку, кожна 7-8 жінка має проблеми з грудними залозами, але до лікарів звертається занадто пізно: при першому огляді у чверті жінок виявляють метастатичні стадії хвороби, які лікувати надзвичайно важко. Змінити ситуацію допоможе раннє виявлення хвороби, адже на 1 стадії рак грудей виліковується у 95% жінок. Чому виникає рак грудей, як його виявити і що допоможе уникнути хвороби .

ФАКТОРИ РИЗИКУ

Рак молочної залози розвивається в жіночому організмі через безліч факторів:

  • Спадкова схильність. Високий ризик захворіти у дівчат, чия мати, бабуся або інші близькі родичі жіночої статі перенесли онкопатологію грудей.

  • Гормональна терапія. За умови тривалого прийому гормональних медикаментів у жінки підвищується ризик розвитку раку грудей. Особливе місце займає прийом оральних контрацептивів.

  • Жінки, які досягли 40 років.

  • Високий рівень естрогену в крові.

  • Пізня перша вагітність.

  • Рання поява менструації.

  • Злоякісні новоутворення 

  • Вживання алкоголю та куріння

Інші фактори:

  • Злоякісне новоутворення молочної залози може розвинутися через погану екологію. Такий вплив називають екзогенним.

  • Наука довела, що вплив хімічних речовин сприяє надмірній появі гормону естрогену в організмі. Тому проживання в місцях з підвищеним рівнем радіації в атмосфері також може стати фактором ризику розвитку онкопатології і раку молочної залози зокрема.

  • Рак може розвиватися після отримання травм грудей. У місцях пошкодження залозистої тканини з’являються новоутворення, які згодом можуть перерости до злоякісного характеру.

ДІАГНОСТИКА РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

  • Наука доводить, що якісне та більш щадне лікування раку молочної залози можливо при своєчасній діагностиці. Тому важливо регулярно проходити самостійний огляд, або профілактичний огляд грудей у лікаря-мамолога.

  • Саме обстеження і огляд у лікаря є первинним методом діагностики захворювання. Якщо виявлені причини для занепокоєння, лікар призначає процедуру мамографії.

  • Мамографія — дослідження стану молочних залоз, яке необхідно проходити жінкам після 40 років  з профілактичною метою. Це дозволяє провести найбільш точне дослідження грудей, виявити онкологію та охарактеризувати місцезнаходження пухлини. Результати знімка вимагають ретельного аналізу фахівцем.

Якщо на мамографії були виявлені зміни в молочній залозі, фахівець призначає додаткові дослідження:

  • УЗД

  • МРТ

  • дуктографія

  • лабораторні тести виділень з соска

  • біопсія

  • аналіз крові на гормони

Ультразвукове дослідження (УЗД) є безпечним методом діагностики і дозволяє лікарю повноцінно проаналізувати структуру тканин грудей, визначити зміни. Процедура ультразвукового дослідження проходить безболісно та не шкодить здоров’ю.

Дуктографія — метод дослідження, який є одним з різновидів мамографії. Основна відмінність — можливість повноцінно дослідити протоки молочних залоз за допомогою введення спеціальної речовини. Це дозволяє розглянути структуру молочних протоків, визначити наявність і розташування новоутворень.

Біопсія — метод взяття біологічного матеріалу з пухлини з метою гістологічного дослідження, яке дозволяє визначити вид, форму і подальші способи лікування.

Способи лікування раку грудних залоз визначаються після діагностики.

Методи лікування раку молочної залози:

хірургічний;

хіміотерапія;

             променева терапія.

У сучасній медицині застосовується комплексна терапія. Основне лікування раку молочної залози полягає в оперативному втручанні. Залежно від стадії розвитку хвороби лікар може призначити один з видів операції:

  • Секторальна мастектомія або лампектомия – це органозберігаючий метод хірургічного лікування молочної залози, який застосовується на 1-й и 2-й стадіях захворювання. Якщо жінка звернулася до лікаря на ранньому етапі розвитку хвороби, може бути призначена операція, при якій видаляється сама пухлина і невелика ділянка грудної залози навколо неї.

  • Мастектомія. Ця операція неминуча, якщо жінка звернулася за допомогою пізно, коли пухлина має великий розмір. Операція передбачає повне видалення молочної залози і лімфовузлів, які знаходяться в безпосередній близькості від неї.

  • Двобічна мастектомія - видалення обох молочних залоз. У деяких випадках онкологія діагностується на одній молочній залозі, але лікар може рекомендувати видалити обидві. Це пояснюється високим ризиком подальшого розвитку раку на молочній залозі.

До додаткових методів лікування належать:

  • Променева терапія. Вона полягає в тому, що на новоутворення впливає іонізуюче випромінювання. Призначають терапію після операції. Вона дозволяє знищити в організмі ракові клітини, які залишились після операційного втручання.

  • Хіміотерапія. Вона може проводитися як до, так і після операції, в залежності від конкретного випадку. Полягає у використанні препаратів, які вбивають ракові клітини. До операції хіміотерапію проводять з метою зменшення пухлини, якщо її розмір не дозволяє проводити хірургічне втручання.

  • Таргетна терапія. Вона полягає в підведенні до тканин новоутворення препаратів, які теж спрямовані на ліквідацію злоякісних клітин. При цьому препарати мінімально впливають на здорові клітини, що є великою перевагою даного методу.

Гормонотерапія – не нове в лікуванні раку молочної залози віяння, але якщо раніше її використовували як самостійний метод, то зараз доведена більша ефективність її в поєднанні з іншими методами.. Гормональне лікування сприяє зниженню ризику рецидивів у майбутньому і незамінне при неоперабельній пухлині: в такому випадку гормони контролюють її зростання.

Рак молочної залози - найчастіша форма злоякісних пухлин у жінок, що складає близько 20% від усіх злоякісних пухлин. Ймовірність виникнення раку збільшується з віком прямо пропорційно, приблизно 4% хворих складають жінки молодші 30 років. Найбільша смертність від раку грудей зазвичай у віці 40-50 років.

У розвитку раку молочної залози істотну роль відіграють попередні патологічні процеси в її тканинах, в основному повторні дисгормональні гіперплазії з утворенням вогнищ фіброзно-кістозної мастопатії (фіброаденоматоза). Причинами цих змін у тканині молочної залози є ряд ендокринних порушень, нерідко обумовлених супутніми захворюваннями яєчників, повторними абортами, неправильним годуванням дитини і т. п. Ризик розвитку раку збільшується з збільшенням розміру залози.

Локалізація ракових пухлин у молочних залозах досить різна. Однаково часто уражається як права, так і ліва залоза; приблизно у 2,5% спостерігають двосторонні раки молочних залоз. У самій молочній залозі найчастіше (приблизно у 1/2 хворих) пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті, іноді біля самого краю  на межі з пахвовою западиною.

За зовнішнім виглядом рак молочної залози може бути невеликою, дуже щільною хрящеподібною пухлиною без чітких меж, або як вузол м'якої тістуватої консистенції, округлої форми з досить чіткими межами, з гладкою або горбистою поверхнею, іноді досягає значних розмірів (5-10 см), або, нарешті, у вигляді неясного ущільнення без чітких меж.

Місцеве поширення раку молочної залози на шкіру залежить від близькості його розташування до шкіряного покриву і від інфільтруючого характеру росту пухлини. Один з типових симптомів раку - фіксація, зморшкуватість і втягнення шкіри над пухлиною з переходом в більш пізніх стадіях в обмежений лімфостаз.

За даними Національного інституту раку, РМЗ – відноситься до найбільш поширених злоякісних онкозахворюваннь в Україні. За 2020 рік РМЗ було виявлено у більше ніж у 14,3 тис. українок. Рівень захворюваності цією недугою у нашій країні за останні 50 років виріс у 4 рази.

В Харківській області в 2020 році було зареєстровано 955 нових випадків захворювань, в 2019 р. – 947. Відповідно показник захворюваності на 100 тис. жіночого населення склав – 66,4 (2019 р. – 66,3). Кількість жінок, які перебувають на «Д» обліку з приводу РМЗ, становила 14026 проти 13709 в 2019 році. Відповідно показник поширеності склав 953,5 на 100 тис. жіночого населення, проти 960,5 в 2019 році.

Можна впевнено говорити про те, що своєчасна і рання діагностика передпухлинних та пухлинних захворювань, яка певною мірою гарантує успішність лікування, в першу чергу залежить від самої жінки, від її обережності, її уваги до свого здоров'я.

На жаль, пізнє виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності, хоча в світі помітна тенденція до її зниження (в середньому на 1% за рік). Рак молочної залози був діагностований в занедбаної стадії у 24,1% українських пацієнток, і 9,4% - померло в 2020 році протягом першого року після виявлення.

Слід зазначити, що тривалість нормального життя хворих на РМЗ після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби (так звана нульова, перша і максимум друга, а всіх стадій існує п'ять) і правильно проведеного лікування становить понад 25 років. Тобто прогноз захворювання залежить від того, наскільки вчасно вдалося діагностувати хворобу, 95% захворювань на першій стадії виліковні!

Рак молочної залози належить до «візуальних» форм раку, виявлення яких не потребує складних методів діагностики. Фахівці стверджують, що кожна жінка, витративши 10-15 хвилин щомісячно, може запобігти трагедії. А для цього кожна жінка не рідше одного разу на місяць повинна самостійно обстежувати молочні залози та після виповнення 40 років щороку проходити мамографічний скринінг.

Техніка самостійного проведення самообстеження

молочних залоз.

Огляд молочних залоз рекомендовано проводити щомісяця на 8-12-й день

менструального циклу.

1. Стати перед  дзеркалом. Оглянути молочні залози. Зверніть увагу на наявність  будь - яких змін форми грудей, зовнішній вигляд шкіри та сосків.

2. Підняти руки за голову і оглянути  обидві грудні залози.

3. Правою долонею пропальпірувати  ліву молочну залозу кінчиками  великого і вказівного пальців, стиснути сосок, звернути увагу на наявність виділень та їх характер. Пропальпірувати ліву підпахвинну та ліву надключичну ділянки. Таким же чином обстежити праву молочну залозу

4. Якщо залоза великого розміру, її необхідно підтримувати знизу лівою рукою – ліву, правою – праву, а долонею протилежної руки по черзі пропальпірувати молочні залози.

5. Лежачи на спині, ліву руку треба покласти за голову, а долонею правої руки  обстежити  ліву молочну залозу. Таким чином треба обстежити і праву молочну залозу.

У разі виявлення будь-яких підозрілих змін у молочних залозах необхідно звернутися до лікаря.

Кожну жінку мають насторожити:
 
*припухлість, твердий вузол, ущільнення;
 *набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри;
 *зміна розміру або форми молочних залоз;
 *заглиблення або зморщення шкіри;
 *свербіж, виразки або висипи на сосках;
 *западання соска або іншої частини грудей;
 *раптові незвичні виділення із сосків;
 *поява постійного болю в одній ділянці.

Своєчасне звернення до лікарів дозволяє виявляти новоутворення на ранніх стадіях розвитку.

У м. Харкові і районах області в поліклініках, жіночих консультаціях та поліклінічних відділеннях лікарень проводиться мамографічний скринінг, а саме профілактичні огляди жінок з обов'язковим мамографічним та ультразвуковим обстеженням молочних залоз. Їх метою є рання діагностика злоякісних новоутворень. 

Вся профілактична та лікувальна робота в місті Харкові та області координується Комунальним некомерційним підприємством «Обласний центр онкології», в якому був створений та працює Обласний центр мамології. В центрі працюють фахівці високої кваліфікації та існують всі можливості для якісної діагностики і лікування раку молочної залози (РМЗ).

З метою профілактики кожна жінка може звести до мінімуму всі чинники ризику захворювання на рак.

Профілактикою РМЗ є:

  • регулювання маси тіла;

  • відмова від паління, зведення до мінімуму вживання алкоголю;

  • регулярне статеве життя, перші пологи не пізніше 28-30 років, годування дитини груддю не менше року, уникнення абортів;

  • своєчасне лікування гінекологічних патологій, контроль за прийомом гормональних контрацептивів;

  • лікування цукрового діабету,захворювань печінки та щитоподібної залози;

  • запобігання впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, уникнення стресів.

 

КОЖНА ЖІНКА ПОВИННА ЗНАТИ:

Раннє виявлення раку – запорука його повного вилікування!

Рак  молочної  залози  не вирок, це хвороба, яку лікують

і перемагають!

Web-адреса: lml.lubotin-rada.gov.ua/news/id/7354 | Переглядів: 17Дата публікації: 19:39 15.10.2021
Головний лікар

Кандаурова Олена Василівна

Фінансова звітність
Пошук